– Я створювала біле вино, а вийшов ти. Я не планувала тебе таким.
– Яким?
– Легким, мрійливим, життєрадісним. І точно не рожевим.
– Ніхто не планує легкість. Вона або трапляється, або ні. Ти вигадала мене між темрявою і втомою, пам’ятаєш? Було холодно і ти сміялась не над чимось, а всупереч.
– Виходить, ти став моєю втечею?
– Ні. Я став нагадуванням про те, що у такому мінливому світі, ти – та сама. Іскриста, творча, жива.
– Занадто жива.
– Так, занадто. Нехай. А ти хотіла б бути менш чутливою?
– …
– Якщо вже відчуваєш все на повну, то відчуй і життя в собі. Сміх не заперечує біль.
– Гм. Ти пахнеш червоними ягодами.
– Для спокою і радості.
– І свіжими трояндами.
– Для драми і вогника в очах.
– І мʼятою.
– А це щоб не згоріти. Жартую. Мʼята освіжить пам’ять про те, як важливо дихати на повні груди. Дихай.
– Шампанське?
– Що може бути більш іронічним зараз, ніж шампанське?
– Рожеве?)))
– А ти думала, що не любиш рожевий колір? Давно у шафу заглядала? Що, страшно здатися ніжною?
– Ха-ха.
– Ми з тобою схожі. Обидва сміємось, коли могли б мовчати. Обидва обираємо іронію замість страху. І точно знаємо, що піднятий келих – це спосіб мислення, а не застільний жест.
– Навіть не заперечую)). То за що зараз піднімемо?
– За світло у темряві, яке вдалось зберегти.
Ноти: молоде ігристе, мʼята, пелюстки троянди, сік лимону, свіжа малина та полуниця, молекулярна деревина, мускуси.
Брют Розе
Від автора: Аромат шампанського один з тих, що пахне не стільки напоєм, скільки настроєм. Бо ніхто не хоче пити шампанське з жалю, або наодинці. Його ділять з друзями, з гостями, з однодумцями. Накриваючи на стіл, дістаючи прикраси, вдягаючи улюблене. Під легкий джаз чи драйвові ритми. У світлі кришталевих ламп чи під затишок свічок.
Най на серці гіркота, святкуйте життя. Святкуйте життя сьогодні.
