Ода свіжій хрусткій зелені, соковитим травам, строкатим грядкам, молодому горошку, мисці не вибагливого смачнющого салату, на який ми завжди так чекаємо навесні, і справжнім родинним цінностям. Так просто і так природно. Ода дитинству, яке б воно не було. Адже в кожного з нас глибого у пам’яті є своє секретне місце, до якого ми втікаємо аби відчути опору. Що знаходиться за твоїми маленькими таємничими дверцятами? Ось, ти відчиняєш їх крихітним ключиком, як та Аліса, і … що за ними? Мої дверцята душі ведуть до бабусиного подвір‘я, де завжди сонячно, м‘який шпориш лоскоче босі ноги, за колонкою з ключовою водою духмяними скиртами зеленіють кущі гіссопу, поверх грядок широкою рукою насіяна китайська гвоздичка, а під яблунями ростуть пряні трави з помідорками. І скільки б років мені не було, у найприємніші та найважчі часи, я заплющую очі й повертаюся у цю мить всеосяжного світла.
Ноти: зелений горошок, цедра, базилік, томатне листя, гіссоп, редис, перець кубеба, листя смородини, прянощі, ароматичні трави, кедр, кора ялівцю.
Стартує одеколон перченим соковитим базиліком, далі виступає томатне листя, проковзає навіть ботвичка редису та руколи. Далі розігріваються ароматичні трави, ялівець та прозорі смоли, які м‘яко вкладаються на легку мускусну хмаринку.
О’де Город
Від автора. Ми з вами маємо спільне коріння. Нехай цей аромат розворушить генетичну пам‘ять і відчинить дверцята до власних найсвітліших спогадів. Бо скільки б років нам не було, по справжньому ми пам‘ятаємо лише дитинство.
